Життя, можливо, схоже на театр

    У наш час телебачення, комп’ютера та Інтернету багато хто вважає, що театр втратив свою значимість.  Я з цим не погоджуюся. Ще Шекспір писав: «Життя – театр, і люди в нім -  актори». Де як не в театрі, ми можемо подивитися на самих себе і зрозуміти, який складний світ навколо нас! Театр – це надзвичайна, святкова обстановка, це очікування чогось урочистого, несподіваного.   Крім того, сучасний театр – це завжди напружені пошуки нового. Адже новим поглядам на світ, новим ритмом життя повинні відповідати і нові прийоми режисура, нові шляхи вирішення сценічного простору. Театр – дзеркало життя, у  яке завжди цікаво подивитися, незалежно від часу.

    Напередодні Всесвітнього Дня театру колектив нашої школи влаштував собі справжнє свято – ми побували у Вінницькому театрі ім’я М. К. Садовського на виставі сучасного київського драматурга, члена Гільдії драматургів України Тетяни Іващенко « Замовляю любов», режисером-постановником  якої є заслужена артистка України Таїса Славінська. У п’єсі оспівується любов.  палка і трагічна, всепоглинаюча і сліпа, яскрава життєстверджуюча. На камерній малій сцені театру всього три героя. Кожен з них по своєму вирішує  складну і актуальну думку: що важливіше любов чи гроші, і  чи можуть ці два  поняття гармонійно  співіснувати. У спектаклі мова іде про вічні теми: про стосунки чоловіка та жінки, про любов і ненависть, про справедливість і брехню, про моральний вибір людини. У головній жіночій ролі  задіяна  темпераментна і неординарна вінницька артистка Любов Остапчук. Її емоційна гра і глибоке проникнення в образ міцно володіли увагою глядачів. Молодий актор Антон Михайлик, який блискуче виконав головну чоловічу роль цієї п’єси, не розчарував жіночу аудиторію. Найзагадковіший  персонаж зіграла Анна Положенко. Стильні костюми акторів – справа рук костюмера Олени Опольської, лаконічна сценографія авторства – Валентина Качуровського. Актори прожили життя своїх героїв, по-справжньому його відчули. Вони переконали глядачів у правдивості дійства. Досконалим було все: мова, жести, міміка, тембр голосу, інтонація. Декорація, музика, світло – все це підсилювало загальне враження від вистави.
     Будь-яка  театральна постановка залишає  слід у душі, бо наше життя, можливо, схоже на театр.